Ліцей "Успіх"
Профілактика вживання наркотичних засобів та психотропних речовин
Що таке наркоманія, наркотичні засоби та психотропні речовини,
наркотична залежність?
У сучасному світі діти та молодь стикаються з великою кількістювикликів і ризиків, серед яких особливу небезпеку становить вживання наркотичних засобів і психотропних речовин. Часто це сприймається підлітками як спосіб самовираження, втечі від проблем або прагнення бути "якусі" у певному середовищі. Проте за видимою легкістю та "модністю" вживання наркотиків приховується справжня трагедія — руйнування фізичного і психічного здоров’я, втрата свободи, руйнування життя.
Наркоманія (вживання наркотиків)- психічний розлад, зумовлений залежністю від наркотичного засобу або психотропної речовини внаслідок зловживання цим засобом або цією речовиною.
Слово «наркоманія» походить від грецьких слів:
• «Narke» – затьмарення свідомості, заціпеніння, параліч, запаморочення.
• «Narkozis» – смерть, манія, божевілля, пристрасть.
Ці слова точно відображають стан людини, яка вживає наркотичні засоби, і наслідки такої поведінки.
Наркотичні засоби – це речовини природного чи синтетичного походження, препарати, рослини, які становлять небезпеку для здоров'я населення у разі зловживання ними.
Психотропні речовини – речовини природного чи синтетичного походження, препарати, які здатні викликати стан залежності та справляти
депресивний або стимулюючий вплив на центральну нервову систему і становлять небезпеку для здоров’я в разі зловживання ними.
Однією з найбільших небезпек є формування залежності.
Наркотична залежність – це хронічне захворювання, яке проявляється непереборним потягом до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин, незважаючи на їхні згубні наслідки для фізичного, психічного здоров’я та соціального життя людини.
Уперше більшість людей вживає заборонені речовини добровільно, із різних причин (цікавість, тиск оточення, бажання отримати задоволення тощо), але повторне вживання може призвести до змін у мозку, у результаті чоголюдина може бути не здатною опиратися інтенсивному потягу до них.
Оскільки вживання наркотичних засобів може призводити до змін у мозку, залежність розглядають як хронічне захворювання, а не брак волі чи прояв
поганого характеру. Наркозалежність вважають рецидивним захворюванням — люди, які лікуються від розладів, пов’язаних з уживанням наркотиків, або
пройшли таке лікування, мають підвищений ризик повернутися до їх вживаннянавіть після кількох років відмови.
Вживання наркотиків впливає передусім на три складові мозку:
• Базальні ганглії відіграють важливу роль у формуванні мотивації, зокрема приємних ефектів від такої діяльності, як прийом їжі, спілкування, а також беруть участь у формуванні звичок і щоденної поведінки.
Ці ділянки утворюють ключовий вузол, що називається «ланцюгом винагороди» мозку. Наркотики надмірно активують цей ланцюг —зумовлюють ейфорію; але внаслідок багаторазової дії ПАР організм пристосовується до їхньої присутності, чутливість базальних ядерзменшується. Таким чином, людина втрачає здатність відчувати задоволення від іншої діяльності крім вживання наркотиків.
• Розширена мигдалина відповідає за стресові відчуття, такі як дратівливість і неспокій, що є характерними для синдрому відміни (коли людина різко перестає вживати наркотичні речовини). За тривалого вживання наркотичних речовин людина продовжує це робити, щоб отримати тимчасове полегшення від почуття дискомфорту, а не заради задоволення. Тобто їх вживання відбувається не для отримання насолоди, а щоби «привести себе у нормальний стан».
• Префронтальна кора відповідає за здатність мислити, планувати, розв’язувати проблеми, приймати рішення і контролювати свої імпульси. Ця
частина мозку дозріває останньою, тому підлітки найбільш уразливі до наркотичних речовин.
Стовбур головного мозку також може зазнавати надмірної активації через вживання наркотиків. Саме він контролює основні життєво важливі функції, зокрема, частоту серцевих скорочень, дихання та сон. Це демонструє, чому передозування може спричинити пригнічення дихання та навіть смерть.
Наркотичні засоби впливають на весь мозок, і хоча тут ми розглянули лише деякі його частини, нейротоксична дія на центральну нервову систему
людини є значною, але в більшості випадків може призводити до: марення, розладів сну, настрою та когнітивних порушень.
Характерні ознаки синдрому залежності:
• сильне бажання чи почуття непереборної тяги до прийому наркотичних засобів чи психотропних речовин;
• порушена здатність контролювати поведінку, пов’язану з їх прийомом;
• поява абстинентного стану, що виникає, коли прийом наркотичних засобів чи психотропних речовин зменшити або припинити;
• ознаки толерантності до дії психоактивної речовини, що проявляються в необхідності значного збільшення кількості речовини для досягнення бажаного ефекту;
• поглиненість уживанням заборонених речовин, котра проявляється в тому, що заради прийому речовини людина повністю або частково відмовляється від важливих альтернативних задоволень і зацікавлень чи витрачає багато часу на діяльність, необхідну для придбання і прийому речовини, та на відновлення після її ефектів.
Розрізняють кілька етапів розвитку залежності.
Спочатку з’являється імпульсивний потяг до прийому заборонених речовин, який більшою мірою асоціюється з позитивними переживаннями (ейфорія, відчуття психічного та фізичного комфорту, почуття задоволення), проте згодом починає переважати компульсивний потяг, пов’язаний, з потребою усунути негативні переживання (почуття дискомфорту, різноманітна психо-
вегетативна симптоматика), які асоціюються із синдромом відміни — гострим абстинентним синдромом, що характеризується порушенням сну (безсоння або тривожний, переривчастий сон); афективними розладами (підвищена дратівливість, тривога, депресія); астенія (слабкість, втомлюваність, зниження фізичної активності).
Характерні прояви залежності, на які слід звернути увагу і якнайшвидше вжити необхідних заходів:
• безпідставні зникнення з дому на досить тривалий час;
• різкі несподівані зміни поведінки (необґрунтована агресивність, злобність, замкнутість, брехливість, відчуженість, неохайність);
• поява боргів, зникнення з дому цінних речей і грошей, крадіжки;
• втрата інтересу до колишніх захоплень, занять;
• поява в домі флаконів/паковань тощо з невідомими речовинами;
• наявність серед особистих речей шприців, голок, гумових джгутів;
• поява у лексиконі нових жаргонних слів;
• наявність слідів від ін’єкцій на будь-яких частинах тіла;
• розлади сну (безсоння або надзвичайно тривалий сон, сон удень, важке пробудження і засинання, тяжкий сон);
• розлади апетиту (різке підвищення апетиту або його відсутність, вживання значної кількості солодощів, поява надзвичайної спраги);
• зміни розміру зіниць (зіниці різко розширені або звужені до розміру булавкової головки) та кольору шкіри (різко бліда, сірувата).
Наслідки залежності:
• Фізичні: ураження внутрішніх органів, порушення роботи серця,печінки, нирок, слабкість імунної системи. Передозування - це надзвичайно небезпечний стан, коли кількість прийнятої речовини перевищує допустиму для організму норму. Це одна з найбільш трагічних і частих причин смерті серед людей, які вживають наркотики.
• Психічні: депресія, агресія, зміни особистості, розвиток психозів і галюцинацій.
• Соціальні: ізоляція, втрата роботи, конфлікти в сім’ї тощо.
Чому наркотична залежність вважається хронічним захворюванням?
• Вживання наркотичних засобів, психотропних речовин змінює структуру та функціонування мозку, що призводить до довготривалих змін
у поведінці.
• Залежність важко подолати, навіть якщо людина усвідомлює її згубність, оскільки питання не в силі волі, а в розладі вживання, який змінює
поведінку, бажання та пріоритети людини.
• Рецидиви (повернення до вживання після лікування) є поширеним явищем, тому залежність вимагає комплексного лікування та підтримки.
Висновок: запобігання вживанню наркотичних засобів, психотропних речовин, психоактивних речовин – найкращий спосіб зберегти здоров’я, психічну рівновагу та якість життя.